Селищний голова Кулик В.М. – хам і грубіян!
оновлено 21 листопада 2012 23:09 | Ратне, Волинська областьСелищний голова Кулик В.М. – хам і грубіян!
Про те, що це дійсно так, не раз приходилося чути від багатьох ратнівчан. А нещодавно довелось відчути і на собі.
Понеділок – прийомний день у селищного голови. Проте ні я, ні ще двоє людей, які прийшли на прийом до мера, не застали його на робочому місці. Працівниця, яка знаходилася в приймальні, сказала, що не знає, де він. Люди побідкалися, постояли перед дверима та й пішли. Те саме зробила й я, але не встигла відійти далеко, як помітила, що голова все ж таки появився. На моє «Добрий день» Кулик не відповів нічого, натомість повернувся спиною, змушуючи мене говорити йому вслід. Справа, яка привела мене у кабінет цього чиновника, надзвичайно проста: потрібно було завірити підписом і печаткою заяву та талони на реєстрацію місця проживання. Переступивши поріг, спробувала пояснити ціль свого візиту, уже не сподіваючись на звичайну людську ввічливість місцевого чиновника, який не спромігся навіть запропонувати присісти. Глянувши на папірці, які я подала в руки, голова поставив свій підпис на заявах, а талони відмовився підписати. «Спочатку заповни бланки, як слід, а тоді йди до селищного голови!» --голосно сказав він і…кинув бумаги мені під ноги. На моє прохання дати можливість внести потрібні записи, голова гонорово заявив: «У мене нема часу!» Ще сказав образливі, лайливі слова. Мимоволі подумалось, яка ж дріб’язкова і ница душа у чоловіка, який може ось так образити жінку. І взагалі, мені тепер важко назвати його мужчиною. Добре знаю, що я не одна і не перша з принижених чиновником-хамом, якого ж ми самі і обрали. Хіба таке ставлення державного службовця до людей потерпіли б хоч в одній європейській країні?
Я, звичайно, здогадуюсь, чому попала в немилість до цієї, з дозволу сказати, людини. Напередодні Кулик завітав до школи і на тій підставі, що «я – селищний голова!» нахабно кричав на мене, звинувачуючи мене у неробстві, при цьому ще й лаяв районну владу. Та я не схилила голови перед ясновельможним, а осмілилась відверто заперечити. До цього він не звик, як у тій байці Вовк : «Чи бачили таке зухвальство в світі?» Як то можна заперечити селищному голові? Його повинні всі боятися і тремтіти перед такою високоповажною особою. Тільки пан Кулик напевно забув, що ми живемо не в радянські часи і він не ідеолог в райкомі партії, а є слугою народу, обраний народом і просто зобов’язаний поважати його.
Хоч в той день зіпсувати мій настрій мерові все ж вдалося, я мусила вирішувати й інші справи. Зайшла в приміщення Ратнівського ВУЖКГ в кабінет Большакової Т.М., якось пригнічено привіталась, а у відповідь почула радісне: «Добрий день! Проходьте, будь ласка, присядьте ось тут». Від спілкування з привітною людиною відразу полегшало на душі. Добре, що не всі такі грубіяни, як наш мер. Мудрі люди радили мені стерпіти та «бути розумнішою» і не писати про це в газету, адже всі ми деколи буваємо неправі. Можливо, це й правильно. Але скільки можна терпіти і мовчати? І хто захистить просту людину від чиновницького хамства, якщо селищний голова вважає, що ця посада дає йому право зневажати людей?
На щастя, я рідко звертаюся до Кулика. Але ж поруч з ним кожен день працюють люди, очевидно, що дуже терплячі. Їм би встановити доплату за шкідливі умови праці, бо що-що, а псувати людям здоров’я Ратнівський селищний голова вміє.
Катерина Власюк, жителька селища,
директор школи №1.
Хто зупинить аморальщицю! Срам, срам, срам!
Катерина Павлівна! Ми Вас попереджали, що г.... до Вас ніхто не зачіпав, бо розво.......
Думаю, ви понімаєте, що все це писання, то діло його рук, бо в обливанні гряззю він майстер спорта. Вас підтримують всі нормальні люди!!!!!!!!!Ще в ту больну голову може стрелити не такий брєд. Вас можуть обвинити в чому завгодно, бо так легше ховати свої гріхи. А в того кренделя їх по вуха, тільки думає, що ніхто нічого не знає.
Я рахую, що К. П. дуже культурно виступила проти грубості, а от він...........йому так недано. Вона написала правду, що всі в школі зраділи як вдалося його продвинути на мера. Хоч його треба було не в мери, а в тюрму- за педофільство!!!!!!!!!!!!! Недарма він говорить про аморальність, це його суть. Я можу порівняти, як працював він, і як К. П. Зараз ніхто не стоїть під дверима і не підслуховує, ніхто старшокласниць не ловить в роздягалках і не лапає. Не говоріть мені про його чесність !!!!
ЦЕ СТРАШНА ЛЮДИНА!!!!!!
І дибільні її теми з інтернету зникли - часу немає. Кидає кінці у воду!!!
Шановні ратнівчани! У своїй статті «Селищний голова Кулик В. М.- хам і грубіян» я відкрито і під своїм іменем розповіла про те, що дійсно відбулося в кабінеті цього чиновника. У мене було два варіанти: підняти з підлоги ті папірці, стерпівши образу, або ж виступити проти цього. Вважаю, що з чиновницьким хамством треба боротися! З давніх часів негативні явища в алегоричній формі висміювалися і засуджувалися. Така боротьба є чесною і справедливою. І зовсім не потрібно для цього бути ідеальною людиною, а просто небайдужою. У цій статті я нікого не принизила і не мала цього на меті. Хотілося, щоб на моєму місці більше ніхто з жінок селища не опинявся, щоб наш мер хоч раз задумався: «Можливо, я дійсно тут неправий?» Він же все-таки чоловік! Чи вже ми настільки звикли до грубості, що, коли ображають жінку, то не звертаємо на це увагу?
В нашому житті так багато безкультур’я, зла, негативу, з цим можна зіткнутися, на жаль, часто, але ж не в кабінеті селищного голови, в минулому педагога, який сам повинен захищати своїх виборців! Якщо ми не будемо виступати проти приниження своєї гідності, як це роблять європейці, то ми ніколи й не станемо цивілізованою державою.
Мені здається, що в даній ситуації шановному меру потрібно було просто вибачитися. Кожна людина може помилятися, але треба мати мужність визнати свої помилки. Як не прикро, цього не сталося. В мою адресу лунають погрози, ллється бруд іт. п. Це все, напевно, краще проаналізує психіатр. Дати урок чиновнику не вийшло, зате сама його отримала. Я все витримаю, бо маю непохитний характер, підтримку найближчих людей і переконана у своїй правоті. Але давайте все-таки задумаємося: чиновницьке хамство – це проблема, чи дрібниця, на яку не варто звертати уваги? Питання залишається відкритим, але така форма його обговорення на даному сайті є недоцільною і шкідливою. Всіх, хто хоче заперечити мені чи підтримати, прошу звертатись особисто.
Я, як начальник відділу освіти райдержадміністрації, офіційно заявляю, що глибоко засуджую неадекватні, бездумні провокаційні дії директора шлоли №1-гімназії смт Ратне Власюк К. П
Вона вже давно почала виконувати не ту функцію, позорить керівника-педагога. І ми зробимо належні організаційні висновки.
Але одночасно дозволю офіційно, як начальник освіти району, зробити одне уточнення. В соціальних мережах прозвучало, що на базарі в смт Ратне билася Катерина Павлівна з моєю першою законною дружиною. Це не зовсім так..Вона билася зі мною особисто. Та й то не була бійка. Просто я з ревнощів зробив їй зауваження, а Катерина Павлівна несподівано, як прудка пантера, кинулась до мого обличчя і вткнула свої пазурі. Довелось вкласти її на асфальт.
Але ми зробили належні організаційні висновки.
І так буде з кожним-це я офіційно заявляю як начальник освіти району.
Я чекала на щось подібне, адже коли в людини емоції беруть вверх - користі це не приносить нікому. В першу чергу, Кетерино Павлівно, ви не тільки педагог, але ще й керівник найбільшого навчального закладу в районі, а тому зобов'язані думати про авторитет своїх колег-вчителів, учнів та їх батьків.
Інтернет - це не тільки найдоступніше джерело знань, але й "помийна яма", куди зливається бруд, який стає доступним для наших дітей. Дуже прикро, що ви про це забули. Часто дивуємось, чому наші діти агресивні, нетерпимі одне до одного, грубі, розмовний жанр яких вперешішку з лайливими та нецензурними словами. А все від нас, від таких як ви, шановна! Тому що, перш ніж виносити на осуд ім'я людини- слід добре зважити і проаналізувати- а чи маю я на те право??? Тим більше, що замахнулись ви на людину, за яку ратнівчани вдруге віддали біля 80 відсотків голосів; на людину, яка багато зробила і робить для громади; на людину, яку ніхто не звинуватить в байдужості та неробстві; людину, яка завжди має свою точку зору, яка часто відмінна від думки більшості. І з цим слід рахуватись!!!
Так, Катерино Павлівно, ви праві коли пишите, що ідеальних людей не буває. Селищний голова також, як усі ми, наділений непростими рисами характеру, він далеко не "білий та пушистий". Керівник такого рангу з усіма проблемами, які треба вирішувати повсякчас, ніколи для всіх не буде добрим. Приходиться часто голос підвищувати, щоб дійшло до нашого брата- українця. Такий вже в нас менталітет.
Людині властиво помилятися. Катерино Павлівно, ви здорово помилилися. Урок ви отримали дорогою ціною, тому що під час зведення рахунків перемагає розум, вихованість та порядність. У вас є вихід, який найбільш правильний у даній ситуації, яка склалася. Ви правильно написали - в цивілізованій державі, як це роблять європейці, такий керівник як ви, негайно подає у відставку, тим самим виступаючи проти приниження своєї гідності. Ось і робіть висновки, шановна пані директоре!
І останнє. Всім відома провидиця Ванга сказала: "Зло, излученное тобой, к тебе вернется неприменно"
Катька з гульок поверталась, Задоволено всміхалась, Бо думка була така, Щоб зробити б...ка. Раптом, звідки він і взявся, Тут Кулик нарисовався.
"Чом так пізно він блукає?
Що увечері шукає?
Чи за мною він слідкує? -
Катька думає, міркує. -
От халепа, так халепа, Що ж мені робити треба?"
І щоб сплєтен не пускати, Стала першою кричати:
"Ти, червоний Ратна мер, Чого ходиш відтепер
Ти по вулиці Шкільній, Не по своїй, а по моїй?"
І злякалася небога, Обламала собі рога, Бо, як з-під землі пробрався, Учень Вася десь узявся.
"Ох, директорко, мовчіте, Школу нашу не сраміте, Бо уся країна знає, Кого Павлівна кохає. Інтернет усе розкаже, Намалює і покаже. Люди про вас усе знають
І щоденно повторяють:
"Бач, гулящая яка, Замахнулася на Кулика!"