В Україні побільшало дітей-сиріт через війну на Донбасі – експерти

19 декабря 2014 21:00 | Новоазовск, Донецкая область

Київ – У ці дні соціальні мережі буквально «вибухнули» закликами до небайдужих українців – зробити подарунки до дня Святого Миколая, Нового року і Різдва дітям-сиротам. Воєнні дії на Сході країни, як і всеукраїнська економічна криза, спричинили зростання кількості таких дітей. За даними Міністерства молоді і спорту і Міністерства соціальної політики, наразі у державі зареєстровано більш як 91 тисяча сиріт і дітей, позбавлених батьківських прав.

Раніше в Україні щороку сиротіли до восьми тисячі дітей і підлітків, а цього року сиротами стали десять тисяч дітей, і тенденція до збільшення збережеться і в наступному році, зазначають у Міністерстві молоді. Відтак, затверджена два роки тому Національна стратегія профілактики сирітства потребує корегувань і змін, враховуючи особливості нинішньої ситуації.

А ситуація ускладнюється щодня, насамперед – на територіях, які тимчасово перебувають під контролем місцевих сепаратистів і російських військових, і у зоні проведення антитерористичної операції. На сьогодні, у цій частині України перебуває близько одного мільйона дітей, із них 15 тисяч діточок позбавлені батьківського піклування. Цю інформацію надала Радіо Свобода уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська.

«На сьогоднішній день, залишилось близько 1 мільйона дітей, із них 15 тисяч – це сироти і дітки, позбавлені батьківського піклування. Раніше в інтернатських закладах на Донбасі виховувалось близько двох тисяч дітей, решта – у сім’ях опікунів і дитячих будинках сімейного типу. Там жили близько 12 тисяч дітей. Наразі у зоні АТО, за попередніми оцінками, перебуває близько шести тисяч дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Дійсно важливо те, що у нас залишилися діти-інваліди у Ровеньках і Краснодоні. Це у нас на особливому контролі», – зазначила Лутковська.

З’ясувати стан здоров’я і потреби маленьких сиріт, які опинилися у «ДНР» і «ЛНР», доволі складно, вважають волонтери, які опікуються дітьми-сиротами. За їхніми даними, на окупованих територіях бракує ліків, дитячого харчування, теплого одягу тощо. Один із волонтерів, киянин Олександр Івашков, у розмові з Радіо Свобода розповів, що українська держава не зорганізувала своєчасно евакуацію дитячих будинків із окупованої території Донбасу у більш безпечні регіони. Вивезенням сиріт займаються в основному волонтери.

«Діти-сироти залишаються фактично сам-на-сам зі своїми проблемами. Українська держава зараз не фінансує територію, підконтрольну терористам. І фактично, якщо надалі нічого не робити, то ми можемо опинитись у ситуації, коли у нас буде багато смертей невинних діточок. Тому що маленьким сиротам потрібно їсти, їм потрібне піклування. Ми, коли була така можливість, врятували з волонтерами кілька десятків сиріт, ми їх вивезли з окупованої території», – розповів волонтер.

Івашков також повідомив, що у планах волонтерів – нові виїзди до «ДНР», для евакуації звідти одного з сиротинців. Але деталі співрозмовник Радіо Свобода не розкрив, посилаючись на питання безпеки.

Перевезення сиріт у безпечні області не означає автоматично «зони комфорту» – експерти

Перевезення сиріт з зони АТО у більш безпечні регіони часто означає появу нових проблем і для них, і для місцевої влади. Як приклад, у ЗМІ наводять ситуацію на Одещині.

За даними одеського кризового медіа-центру, ще на початку червня до санаторіїв і пансіонатів Одеської області були евакуйовані більш як півтисячі сиріт із Донбасу. Але вивезення на Одещину не означало для малечі і дорослих, які їх супроводжували, потрапляння автоматично у «зону комфорту». Адже це – нові витрати з місцевого бюджету, адже діти повинні бути нагодовані, вдягнені, взуті, мати постійний медичний догляд тощо. Діти шкільного віку пішли до місцевих шкіл, що збільшило навантаження на вчителів. Кошти з державного бюджету не передбачали масштабу переселень, а фактично евакуації дитячих будинків з Донбасу, тож підтримують малечу завдяки небайдужості громад, волонтерів і місцевих управлінь соціальної політики, зазначають одесити.

Подібна ситуація склалась і в Запорізькій області, куди перевезені кілька тисяч дітей-сиріт та інвалідів, розповіла Радіо Свобода голова благодійного фонду «Храм» Ірина Дмитрів.

За її словами, перші діти-сироти були евакуйовані у Запоріжжя і Запорізьку область на початку літа, тоді ж значна кількість вихованців дитбудинків зі Сходу України вивезли на Харківщину. До того ж, унаслідок бойових дій на Сході, у державі з’явилися «військові» сироти, зазначила голова фонду.

«Збільшилась кількість сиріт, тому що у нас з’явились неповні родини, так би мовити, «військові». Це сім’ї, в яких один з батьків загинув в АТО, – каже вона. – На жаль, уже чимало наших бійців загинули, їхні дітки без батька залишились, і ця кількість лише зростатиме, на жаль. Побільшає ще соціальних сиріт, чиї батьки позбавлені батьківських прав. Але на сьогодні головна проблема – це збільшення кількості, так би мовити, фізичних сиріт, що лишились без батьків фізично».

Ірина Дмитрів також зауважує, що на звільнених від сепаратистів територіях Донбасу місцеві органи влади і волонтери допомагають сиротинцям, наскільки це дозволяють фінансові можливості. Люди збирають гуманітарну допомогу, шукають благодійників для ремонту пошкоджених будівель, налагоджують контакт із тими містами, які підконтрольні угрупованням «ДНР» і «ЛНР».

Донбас: необхідно підтримати сиріт!

Тим часом, на окупованому Донбасі досі працюють громадські організації і волонтери, які надають допомогу дітям-сиротам та інвалідам. У соціальних мережах донецька ініціатива «Надія дитини» закликає допомогти родинам дітей-інвалідів і маленьким сиротам.

Активістка з окупованого Донбасу Людмила Пархоменко просить волонтерів зібрати до зимових свят подарунки для дітей-сиріт із Новоазовського району Донеччини. Пархоменко зазначила, що у цьому районі залишилось 80 дітей-сиріт. Громадській активістці вдалося домовитись з місцевими «деенерівцями» про можливість пропустити до Новоазовська дитячі подарунки із вільної території України.

На подарунки, серед інших, чекають діти, які проживають у дитбудинках сімейного типу (таких понад 6 тисяч осіб), і більш як 50 тисяч діточок, які перебувають під опікою. Майже чотири тисячі сиріт всиновили, в основному, громадяни України.

Автор: UkrWebMaster@rferl.org (Богдана Костюк)
19.12.2014 21:00
Последние новости «Общество» города Новоазовск
Последние новости «Общество» ближайших населенных пунктов
eyJxbyI6ImFyamYiLCJxbmduIjpbIjI0NTEyMiIsIjI0NDMxNSIsIjI0MTgxNyIsIjIzOTk2MiIsIjIzNjE0NSIsIjIzMzYwNCIsIjIzMjQ1NiIsIjIwOTQxOSIsIjIwOTQxMSIsIjIwOTQxMCIsIjIyODM0NiIsIjEzMzMwMCIsIjE1NjcxMCIsIjY3MDg5IiwiMTMyNjE4IiwiMjA2ODY2IiwiMTMwNzk3IiwiNjQ4OTEiLCI2OTY3MiIsIjM2NjE3IiwiMjQ1Mzk4IiwiMjQ0NDA3IiwiMjQzODM2IiwiMjQyNjc1IiwiMjQyNjcyIiwiMjQxMDUxIiwiMjQxMDUwIiwiMjM4MTA0IiwiMjM4MDA0IiwiMjM3NTg3IiwiMjM2OTM2IiwiMTk5NjUxIiwiMTg3Nzc4IiwiMTg3Nzc2IiwiMTAzNDY2IiwiMTAzNDYxIiwiMTAyODgzIiwiMTAxNjc1IiwiMTAwNjg1IiwiMTAwMzUyIiwiOTcyNjIiLCIxOTk2NDkiLCIxMDM1MTkiLCIxMDAzNTEiLCI5NTA2NyIsIjkxNzcxIiwiNzIxNTciLCI3MTEyMyIsIjcwNDg4IiwiNTc5MTYiLCIxNTc4OTgiLCI5OTUwNiIsIjk1MDc0IiwiNTg4MDciLCIxMjYzNyIsIjY2OTQyIiwiNTQzODAiLCIxNzYyNCIsIjU4NDUiLCIxNDE3MTQiLCIyNDA2MSIsIjIxNjQwIiwiNDYzNyIsIjI0NTQ1NyIsIjI0NDMxMSIsIjI0NDA1OCIsIjI0MzgxMyIsIjI0MTgxMSIsIjIzOTQ5MyIsIjIzNzg0MSIsIjIzNjI0OSIsIjIzMDI3NCIsIjIyMzM3MSIsIjg3MzE4IiwiODA5OTIiLCIyMDk4ODAiLCIyMDkzMTkiLCIyMDYxODEiLCI2NDE3MiIsIjEzNzQzMSIsIjY3NjUxIiwiNDM1NjAiLCIxNzEzMjciLCIxMTc5NzkiLCI5OTY0OCIsIjE1ODc4NyIsIjM5MTAyIiwiMTYwMDAxIiwiMTQ2NDczIiwiMjQ1MjE1IiwiMjQ0ODM0IiwiMjQ0ODI0IiwiMjQ0MTQ1IiwiMjQyODI4IiwiMjQyMDYzIiwiMjQxNTE2IiwiMjQwOTE0IiwiMjQwODg4IiwiMjM3ODAzIiwiMjQ0NzEzIiwiMjQyOTg1IiwiMjE5MjQ4IiwiMjE4MjU0IiwiMjE2NDc2IiwiMjE1OTY2IiwiMjE1MDI2IiwiMjE0MjQ2IiwiMjEzMjAyIiwiMjEyNDA1IiwiMjQ1MjQzIiwiMjQ0NDIyIiwiMjQ0MzQzIiwiMjQ0MjQ5IiwiMjQzODExIiwiMjQyNzQ1IiwiMjQyNTY4IiwiMjQyNDc3IiwiMjQxNjUzIiwiMjM5NTIwIiwiMjQ1MTAxIiwiMjQ1MDM1IiwiMjQ0MzIyIiwiMjQ0MTgzIiwiMjQzMTY3IiwiMjQwOTg5IiwiMjM5NjkzIiwiMjM3NzcyIiwiMjM2MTA0IiwiMjM1MjQxIiwiMjQ0NzUwIiwiMjQ0MTA1IiwiMjQyODQyIiwiMjQyODQxIiwiMjQyNTQyIiwiMjQwNzk1IiwiMjQwMzc5IiwiMjQwMjQ3IiwiMjM4MDgxIiwiMjM3MzY2IiwiMjMwMzEwIiwiMjA2Nzg1IiwiMjA1MTI5IiwiMjQ1NDM2IiwiMjQ1Mzc3IiwiMjQ1MzE3IiwiMjQ1MjI1IiwiMjQ1MTI5IiwiMjQ0Mzk1IiwiMjQ0MzEzIiwiMjQzODA0IiwiMjQzNzQ1IiwiMjQzNzE5IiwiMjQ0Mzc5IiwiMjQyMzU5IiwiMjM3NzM4IiwiMjMzODU5IiwiMjMzNDYyIiwiMjMyMTM4IiwiMjMxMDE1IiwiMjI1NDU5IiwiMjIyNDAyIiwiMjIwOTE1IiwiMjI1MjgxIiwiMjEwOTUxIiwiMTkyODUzIiwiMTU4NzM3IiwiMTU1ODU1IiwiMjQ0NTI1IiwiMjQyNDI5IiwiMjM3MzM0IiwiMjM1NzYzIiwiMjMzODM0IiwiMjMxOTE1IiwiMjI5OTU1IiwiMjI3NTMwIiwiMjI1MjE3IiwiMjIyNzI4IiwiMjQ0Mjk5IiwiMjQzNzc2IiwiMjQzMDU5IiwiMjMwNTM5IiwiMjE2Nzc0IiwiMjE2NjgzIiwiMjExNzAxIiwiMjA2Njk2IiwiMjA2MDg1IiwiMjA0MzA0IiwiMjQyNDI0IiwiMjM5NTQzIiwiMjM3NzczIiwiMjMyMDc2IiwiMjMxODg5IiwiMjI5NjQ4IiwiMjI5MDc1IiwiMjI3MTM2IiwiMjI1NDY5IiwiMjIzMzE1IiwiMjQxMTI0IiwiMjM3OTIzIiwiMjM2MTE4IiwiMjMzMDc4IiwiMjMyNTQ4IiwiMjMxNTgzIiwiMjI4NDM1IiwiMjI1NDA0IiwiMjIxMDYxIiwiMjIwOTg3IiwiMjQ1NDEwIiwiMjQ1MDcwIiwiMjQ0NzQ5IiwiMjQzNDQ5IiwiMjQyNzU4IiwiMjQyMTQyIiwiMjM5Mzc1IiwiMjM5Mzc0IiwiMjM4NjA3IiwiMjM4NjA1IiwiMjQ1MTY4IiwiMjQ0MTA0IiwiMjQyMzcyIiwiMjQwMjY0IiwiMjM3MjU1IiwiMjM2MTExIiwiMjM1MjcwIiwiMjMzMDcwIiwiMjMyODkwIiwiMjMxODQ2IiwiMjQ1NTA5IiwiMjQ1NDkzIiwiMjQ1MzM3IiwiMjQ1MzM2IiwiMjQ1MzM1IiwiMjQ1MzI0IiwiMjQ1MzIxIiwiMjQ1MjQ0IiwiMjQ1MjA4IiwiMjQ1MTgwIiwiMjQ1Mzg1IiwiMjQ0MzM5IiwiMjQzODcwIiwiMjQyOTY1IiwiMjQyMDU4IiwiMjQwNTQwIiwiMjM5Nzc5IiwiMjM4NTY1IiwiMjM4MjA4IiwiMjM4MjA3IiwiMjQ1Mzc1IiwiMjQ1MzA1IiwiMjQ1MTA3IiwiMjQ1MTAyIiwiMjQ0MzU2IiwiMjQzODE2IiwiMjQzMjM1IiwiMjQzMjI1IiwiMjQyMDMwIiwiMjQyMDI2IiwiMjQ1MTkwIiwiMjQ0MzQxIiwiMjQzODYwIiwiMjQwOTk0IiwiMjM4OTc4IiwiMjMwMzE2IiwiMjMwMzEzIiwiMjI4MDY5IiwiMjI4MDY4IiwiMjI1NjQwIiwiMjQ1MDk3IiwiMjQ0OTY0IiwiMjQ0MzQwIiwiMjQyOTM3IiwiMjQyOTI5IiwiMjQyMzg2IiwiMjQwNzY1IiwiMjQwNDg2IiwiMjQwMDYxIiwiMjM5NjA1IiwiMjMzMzg4IiwiMjMzMzY4IiwiMjMxOTE0IiwiMjMxMzI5IiwiMjMwOTAzIiwiMjMwNDU5IiwiMjIyMDU2IiwiMjQ1MjUwIiwiMjQ0NTY1IiwiMjQzMjUwIiwiMjQyOTAwIiwiMjQxODA5IiwiMjQwNzY0IiwiMjM5NTcxIiwiMjM4NzM4IiwiMjM4Mjc4IiwiMjM3NzMzIiwiMjQyOTgyIiwiMjMzOTc0IiwiMjMzODkyIiwiMjMxOTM4IiwiMjMwMjg0IiwiMjA5NTgwIiwiMjA4MzE3IiwiNDU5OSIsIjIzOTUwNCIsIjIzNzI5NSIsIjIzNjA4OSIsIjIzMzg4NCIsIjIwNjUzNCIsIjIwNjMwMiIsIjIwNjI5NiIsIjIwNjI5NSIsIjIwNTkzMSIsIjIwNTkyMiIsIjIzMDg2MSIsIjIwNjM2NiIsIjIwNjI3NyIsIjIwNjI3NiIsIjIwNjI1OSIsIjIwNjIxNCIsIjIwNjAxNyIsIjIwNTkzOSIsIjIwMzk4NyIsIjIwMzk4NiIsIjIzMjQ3IiwiMjQ1NDk2IiwiMjQ1MDY1IiwiMjQxOTc5IiwiMjQxODc5IiwiMjQ0ODE2IiwiMjQyNTU3IiwiMjQyNDM3IiwiMjQwMjc2IiwiMjM5OTE5IiwiMjM5OTExIiwiMjM3OTY4IiwiMjM2ODI3IiwiMjM2ODExIiwiMjM2MjAyIiwiMjQ0MDc3IiwiMjQyODI3IiwiMjQwNDg3IiwiMjQwMDEwIiwiMjM5NjIzIiwiMjM5NTY5IiwiMjM5Mjg0IiwiMjM4NjEyIiwiMjM4Mjg2IiwiMjM4MjU5IiwiMjQwMjI2IiwiMjM4Mjg5IiwiMjM3MzQ5IiwiMjM1NjAzIiwiMjMzMTQ3IiwiMjMxOTk4IiwiMjI5Nzk5IiwiMjI3NTMzIiwiMjI3MzQ2IiwiMjI1NzM1IiwiMjQwNzEzIiwiMjM5OTA1IiwiMjExOTE1IiwiMjExMjc3IiwiMjEwODk1IiwiMjA2ODAzIiwiMjA2Njk1IiwiMjA2MzE2IiwiNDAyOTIiLCIyNDU1MTciLCIyNDQyNzUiLCIyNDM3OTMiLCIyNDM3ODkiLCIyNDI0MjUiLCIyNDE0MTQiLCIyNDAzNDciLCIyMzk3NTciLCIyMzg0MTYiLCIyMzgyMjUiLCIyNDU0NzMiLCIyNDU0NzEiLCIyNDU0MzciLCIyNDU0MDgiLCIyNDUyMzQiLCIyNDQ3ODEiLCIyNDQ2NzciLCIyNDQ1NTAiLCIyNDQzMjAiLCIyNDQyNjMiLCIyNDUyNDEiLCIyNDQyODEiLCIyNDM3NjAiLCIyNDMyODEiLCIyNDI1NDUiLCIyNDExMzAiLCIyNDA5OTUiLCIyNDA0NDYiLCIyNDAzNDgiLCIyMzk3NjQiLCIxMDYyNzEiLCIyNDU0MTUiLCIyNDUzNjQiLCIyNDUzNTEiLCIyNDUzMDkiLCIyNDUzMDYiLCIyNDUyNDIiLCIyNDUyNDAiLCIyNDQ3NjgiLCIyNDQ1NDYiLCIyNDQzOTkiLCIyNDUyOTkiLCIyNDUwNjAiLCIyNDQzMjMiLCIyNDQxNzUiLCIyNDQwNTciLCIyNDI5NjciLCIyNDI4OTgiLCIyNDI0NDgiLCIyNDE4NDAiLCIyNDA5MTUiLCIyNDQ1MDEiLCIyMzk5NDkiLCIyMzcyNzciLCIyMzU4NDUiLCIyMjUzNTgiLCIyMjUyNDYiLCIyNDM5MTUiLCIyMzk1ODUiLCIyMzgzMTkiLCIyMzgwMzEiLCIyMzYwNjQiLCIyMzQxNjAiLCIyMzM5OTEiLCIyMzI2OTAiLCIyMzIxNzgiLCIyMzE4NTciLCIyMTc5NDkiLCIyNDU0NDQiLCIyNDUzNzQiLCIyNDUzMzAiLCIyNDUyOTgiLCIyNDUyMzMiLCIyNDUxMTQiLCIyNDUwOTkiLCIyNDUwNTkiLCIyNDUwNDEiLCIyNDUwMjUiLCIyNDUzODAiLCIyNDUyMTYiLCIyNDUwNzUiLCIyNDQzMzMiLCIyNDI4OTUiLCIyNDA5NzgiLCIyMzc4OTAiLCIyMzcxOTUiLCIyMzYwNTciLCIyMzQyNTAiLCIyNDUwNzEiLCIyNDQ3MzgiLCIyNDQzMTAiLCIyNDQxODUiLCIyNDI3MzYiLCIyNDI0NjkiLCIyNDE2MzciLCIyNDE2MzYiLCIyNDA1MTYiLCIyNDAwODQiLCIyMTA1NTQiLCIyMTA1NTMiLCIyMTA1NTIiLCIyMTA1NTEiLCIyMDk2MTAiLCIyMDg0NDYiLCIyMDM1MjAiLCIyMDE0NDYiLCIxOTkwMjAiLCIxMDUzMCIsIjExODU0NiIsIjM1MjQiLCIyNDUzNTIiLCIyNDUxNTciLCIyNDI4MzMiLCIyNDA5MjIiLCIyNDA3NjYiLCIyMzk3NTUiLCIyMzc5MTQiLCIyMzc0NjkiLCIyMzc0NjciLCIyMzYxMzUiLCIyNDUzMjgiLCIyNDQ3NzMiLCIyNDQ1MzUiLCIyNDM2MzUiLCIyNDE1NTEiLCIyNDAzMjciLCIyMzk5ODYiLCIyMzkzMjQiLCIyMzgyMzYiLCIyMzczNzUiLCIyNDUyMzciLCIyNDMyOTQiLCIyNDA4MjgiLCIyMzc4NTEiLCIyMzYxMDkiLCIyMzMwNDQiLCIyMzE5MjgiLCIyMzAyODgiLCIyMjgwODgiLCIyMjU3MDYiLCIyNDUwNjEiLCIyNDUwNTYiLCIyNDQ2MjQiLCIyNDQ2MTAiLCIyNDQ2MDMiLCIyNDQ1MjQiLCIyNDQzMzAiLCIyNDQyODIiLCIyNDQxMDIiLCIyNDM4NTgiLCIyNDQ1MjMiLCIyNDQ1MTMiLCIyNDMzMDAiLCIyNDE2MjEiLCIyNDExMjIiLCIyNDExMjEiLCIyMzc4OTEiLCIyMzY4NjciLCIyMzY3MTgiLCIyMzQwODkiLCIyNDQyOTEiLCIyNDI3MzciLCIyMzk0NjEiLCIyMzkzMTIiLCIyMzgzNDQiLCIyMzgwMzkiLCIyMzc4NzIiLCIyMzU3OTkiLCIyMzMxMDYiLCIyMzE5MTYiLCIyNDQwNzAiLCIyNDMwNzYiLCIyNDA5NzIiLCIyNDA3NDEiLCIyMzgzNTgiLCIyMzM0MDUiLCIyMzI2MjkiLCIyMzA1NDAiLCIyMjgxNzQiLCIyMjU5MjMiLCIyNDM5MzEiLCIyNDM3ODMiLCIyNDI0NzkiLCIyNDE4OTYiLCIyNDAzNjYiLCIyNDAwNDciLCIyMzg2MDQiLCIyMzc3NzQiLCIyMzc0NzIiLCIyMzU4MTkiLCIyNDM3OTgiLCIyNDMzMDgiLCIyNDA5MjMiLCIyMzg3MzkiLCIyMzcyNjQiLCIyMzY3MTQiLCIyMzQ0NzAiLCIyMzA0NjIiLCIyMjU2MzgiLCIyMjQ2OTUiLCIyMzAzMTQiLCIzODU0NyIsIjI0NTExMCIsIjI0NTEwOSIsIjI0NTEwOCIsIjI0NDU4NSIsIjI0NDU0NSIsIjI0NDI2NyIsIjI0Mzc3MCIsIjI0MzY5NyIsIjI0MzY4NiIsIjI0MzI5NiIsIjI0NTA3NyIsIjI0MzQ5NyIsIjI0MzI0NyIsIjI0MzA2OSIsIjI0MDk5MiIsIjIzODc0NSIsIjIzNzQ4NSIsIjIzNzQ1MyIsIjIzMzgxNSIsIjIzMjE5MiIsIjI0NTA3MiIsIjIzOTc1MCIsIjIzODk0MiIsIjIzNzkzMCIsIjIzNjMxNSIsIjIzMzM0NyIsIjIzMTE3OSIsIjIzMTA3NCIsIjIzMDQ0OCIsIjIzMDQ0NCIsIjI0NDUzNiIsIjI0MzI3MSIsIjI0MTEyMyIsIjIzODYxMyIsIjIzNzE1MyIsIjIzNjg2MyIsIjIzMzMzOCIsIjIzMzI4OSIsIjIzMjU5MCIsIjIzMDUyMCJdfV8jJF9TRUdIKyQkJDdmNGUyMTc4ZGZlYzk2MGRhYzU0ODg1NWNkZDI3NzRl