Конституція Пилипа Орлика – перша Конституція у світі

З нагоди прийняття першої Конституції у світ – Конституції Пилипа Орлика, до Дніпровського районного відділу м. Дніпра філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області був запрошений О.А. Р., кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, який розповів про те, що Пилип Орлик був соратником і генеральним писарем українського гетьмана Івана Мазепи, який повстав проти російського царя Петра І й вступив у союз зі шведським королем Карлом ХІІ. Після поразки шведського війська під Полтавою (1709) Карл ХІІ разом з Мазепою відійшли на турецьку територію, зупинившись у місті Бендери (зараз територія Молдови). Серед наближених, котрі супроводжували Мазепу, був і Орлик. Після смерті Мазепи козацька старшина обрала Орлика наступним гетьманом.
5 квітня 1710 року на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер був укладений документ, який прописував умови й устрій української держави у разі проголошення її самостійності
Повна назва цього документа – «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою».
Положення Договору виконувалися запорожцями до 1733 року, в час перебування Війська Запорозького в Олешках. Як зазначав український історик Дмитро Яворницький, в Олешківській Січі запорозькі козаки залишились вірними своїй релігії та своїм законам.
Цей документ вважається пам’яткою української політико-філософської та правової думки, першою сучасною конституцією та основою багатьох світових конституцій, історики вважають його першою Конституцією України.
Не знаючи минулого, не можна будувати майбутнє. А свою історію варто пам'ятати, бо наше сьогодення є результатом вікових традицій, натхненної і напруженої праці багатьох поколінь.